Radiomanoff+

Часи на матрицях від WiseLord

rastamanoff — Sat, 18 Mar 2017 17:20:09 GMT

Класна конструкція, не міг не зібрати, тим більше, що був в наявності корпус від старого електронного годинника, незрозуміло якого виробництва. Автор даної конструкції Людина під ніком WiseLord - http://radiokot.ru/circuit/digital/home/206/. Причому автор не робить якоїсь таємниці із коду, він повність доступний. Кому потрібно можуть навіть підправити його під себе...

Дисплей. Я використав три готові матричних модуля із мікросхемами MAX7219, закуплені колись в Китаї, ось такого типу:

Саме таке розміщення матриць вказує на "не основну" прошивку від автора - http://www.radiokot.ru/forum/ . Це має значення оскільки існують модуля із матрицями розверненими на 90 градусів.

"Мозги". В якості керуючого мікроконтролера було використано Atmega328P, а якщо вірніше готову плату Arduino Pro Mini. Слід зауважити, що при використанні плат Arduino, потрібно із них випаяти світлодіод, який "висить" на Digit 13 (PB5). В схемі годинника на РВ5 знаходиться кнопка, підтягнута до "+". Прошивка для мікроконтролера була використана - matrixclock_max7219_x3_atmega328.hex, eeprom на українські мові - matrixclock_ua.bin.

В якості RTC використано готовий модуль із мікросхемою DS3231. З "Дунею" все з'єднано через шматок двохсторонньої макетної плати, до неї також приклеєно клейовим пістолетом - "бузер" на 5В для подачі звукового сигналу.

Датчики. Поки примінив варіант 1шт DS18B20 та 1шт DHT22. Все працює, єдине "внутрушній" DS18B20, всеж потрібно винести назовні із корпуса, трохи підбріхує...

Orange Pi PC. Перше знайомство

rastamanoff — Thu, 22 Dec 2016 16:49:23 GMT

Купив собі цю "іграшку" з метою вивчення Linux. Доволі цікава річ, як на мене... Розпочалось все із знайомства з операційною системою OpenWRT (спеціального дистрибутиву Linux для роутера і не тільки), "бацила" була підчіплена, та і рамок самого роутера стало замало, тому було кинуто погляд в сторону міні-ПК. Вибір впав на "апельсин" - Orange Pi, а саме модель Orange Pi PC.

Пропорція ціна/начинка зіграла вирішальну роль в виборі девайса. Роутер в мене в зоні досяжності патч-корда, тому була вибрана модель без WiFi. Купляв "голу" плату у виробника https://ru.aliexpress.com/item/Orange-Pi-PC-linux-and-android-mini-PC. Корпус та шнур живлення купив у сторонього виробника (видно дарма, бо ще не прийшло...). В принципі живлення +5В можна подати прямо на гребінку, що я і зробив. В якості блока живлення використав компютерний імпульсний БЖ, я розумію що він мяко кажучи завеликий, та всеж можна 100% бути впевненим в "якісному" живленні "апельсина". Пізніше обов'язково підберу щось типу імпульсного БЖ на 2А.

Сама плата прийшла у невеликій коробці, запакована в антистатичну упаковку. Хто буде купляти подібні девайси, повинен розуміти, що до них потрібно буде докупити ще "кучу прибамбасів".

Карти MicroSD. Я спробував 2 варіанти. На фото вище зображена карта SanDisk, рекомендована виробником на 16Гб, її було куплено в Україні в одній із мереж магазинів техніки, через інтернет. Ціна з доставкою в приблизно 7.7$.

Крім того також була протестована карта від "невідомого" виробника з Китаю, куплена по випадку на розпродажі за 3.66$, зсилка - https://ru.aliexpress.com/item/Mingsford-Micro-SD-Card

Для тестування на швидкість використовував програму h2testw. Зрозуміло, що її результат залежить, як і від використаного картрідера, так і "машини" де проводиться тестування. Карта "невідомого" виробника видала таке

На жаль cтартовий скрін тестування "фірмової" карти SanDisk Ultra не зберігся, та показник Writing був в межах 12-13 МByte/s. А далі. після кількох записів на карту OS Armbian, я всеж зробив тест программою h2testw. На здивування швидкість відчутно "просіла", скрін

Доречі візуально відчувалась невелика та всеж перевага в швидкості "Китаю" над "фірмою", при чому тепер і сама "фірма" під великим питанням...

Підключення до монітора. Мною був використаний перехідник HDMI - VGA ось такого типу:

Крім того, ще замовив перехідник HDMI - DVI, як приїде буду тестувати....

Охолодження. Досить принципове питання для цього міні-ПК. Поки з Китаю їде корпус із кулером, я використав пасивне охолодження у вигляді радіаторів на термоскотчі. Зовсім без радіаторів я б не рекомендував використовувати...

Для процесора використаний радіатор 14*14*6 мм , а для оперативки по два радіатори 9*9*5 мм, хоча практика показала що достатньо поставити і по-одному на мікросхему.

Що ще. Ну звісно нам не обійтись без клавіатури та миші з USB-інтерфейсом. Миша в мене була, а "клаву" купив в мережі силіконову, доречі вона не надто зручна...

Програмне забезпечення. За адресою http://orangepi.su/ можна скачати дистрибутиви різних систем для Orange Pi. Поки що Android мене не цікавить, тому зупинюсь на Linux-системах. Практично всі "лінукси" для Orange Pi PC з вище наведеної зсилки я опробував. Вигідно від усіх виділяється ОS Armbian, по швидкості роботи та зручності вона мені сподобалась найбільше, мабуть тому що ця операційка "заточена" саме під подібні плати - http://www.armbian.com/orange-pi-pc/

Розширення екрана. Ось тут і починається саме цікаве, практично всі "лінукс-операційки" по дефолту під широкоформатний дисплей. Поки що нерозбирався, як і що налаштовувати в цих системах. Та ось в OS Armbian цей процес "розібрав", справа в тому,що в системі є цікава утіліта - h3disp, спеціально для налаштування нашого дисплея.

Запускаємо h3disp

root@orangepipc:/home/user# h3disp

вводимо в Root Terminal, та бачимо таку картину з різноманітними налаштуванннями екрана монітора:

Взагалі я планував використовувати "апельсина" із старим ЕЛТ-монітором, та по замовчуванню в Armbian виставлено розрішення -m 720p60 чи -m 5 (що означає теж саме). Картинка на моніторі трохи "здавлена" по боках

STM32L - Controller LCD display

rastamanoff — Fri, 25 Nov 2016 17:54:17 GMT

Цікава тема, та на жаль занадто мало висвітлена в мережі.

Я вже мав можливість "поюзати" Liquid crystal display controller - на SPL та "штатному" LCD STM32L-DISСOVERY. Використовувались при цьому стандартний набор бібліотек для Discovery, на той час...

А зараз розберемо, цю тему в розрізі бібліотеки HAL та кодогенератора CubeMX. Крім того, будемо використовувати не "штатний LCD" на платі STM32L Discovery, а сторонній сегментний LCD.

Наш "піддослідний" сегментний LCD. Ви його бачите на фото на початку статті. Нічого особливого в ньому нема - 8 символів, три cпарених COMx-піна (1...6) та на кожний символ використано по 3 сегментних піна, загалом 30 пінів.

"Добув" я його із електронного лічильника "Енергія-9" 2011 року випуску, який чомусь забракувала енергопостачальна організація... Було зрозуміло, що дисплей без вмонтованого контролера, і невелике "гугління" вивело на дисплеї фірми МЭЛТ МТ-8Т2 - http://www.melt.com.ru/docs/MT-8T2.pdf, які так і позиціонуються фірмою-виробником, як дисплеї для електролічильників.

MT-8T2-4T			Без контроллера	70x25x2.8	-40-+70	Для электросчетчиков

MT-8T2-4T

Без контроллера

70x25x2.8

-40-+70

Для электросчетчиков

Дисплей пересаджений на макетну плату, та під дисплеєм перемичками з'єднані піни дисплея СОМ3, СОМ2, СОМ1, відповідно 1-6, 2-5, 3-4. Все це добро, в свою чергу під'єднане до Discovery із STM32L152RBT6 на борту. Задіяні лише перших два символа дисплея, так би мовити для проби, оскільки майбутній проект із дисплеєм планується на іншому МК L-серії. Мені важливо було "просто поюзати тему"...

Проект в CubeMX. Запускаємо кодогенератор та вибираємо на МК STM32L152RBT6. Вмикаємо SWD-інтерфейс, "часовий" кварц, світлодіоди на платі РВ6, РВ7. Я ще ввімкнув кварц тактування мікроконтролера, хоча в проекті він не використовується, та i взагалі він на платі STM32L Discovery, заводом-виробником не впаюється (хоча в мене впаяний - колись "юзав" USB, i якщо будете запаювати, обовязково поставте перемички каплею припою на платі Discovery, див.схему).

Також було ввімкнено RTC, оскільки без цієї процедури відмовлялось працювати, та "висло" на перевірці while(__HAL_LCD_GET_FLAG(hlcd, LCD_FLAG_RDY) == RESET) у функції HAL_LCD_Init (файл stm32l1xx_hal_lcd.c). Думаю це повязано із особливостями плати Discovery, на ній не під'єднано пін VLCD, оскільки резистор R29 незапаяний заводом-виробником, тому потрібно задіювати внутрішнє джерело керуючої напруги. Та без задіяння RTC, це зробити не вдалось. На сайті ziblog.ru читаємо ось таке:

Однак безпосередньо (відразу) вказати LSI-генератор як джерело тактових сигналів LCD модуля можна, так як тактування з`єднано з годинником реального часу (RTC) і пріоритет відданий йому (це видно за назвою сигналу RTCCLK і бітів вибору тактових частот RTCSEL), а в увазі специфіки роботи RTC модуля, необхідно попередньо (після скидання мк) "отримати" доступ до бітам RTCSEL.

Вкладка Clock Configuration має такий вигляд:

Далі вмикаємо контроллер LCD, режим multiplex. В PDF на дисплей МЭЛТ МТ-8Т2, вказано метод керування дисплеєм - 1/3DUTY, 1/3BIAS, VOP=3,0V. Сегменти SEG3...SEG6 не задіяні, в звязку із особливостями плати Discovery, підключено "тач-скрін", тому використаємо слідуючі вільні - SEG7(PB3), SEG8(PB4), SEG9(PB5).

Вкладка LCD Configuration - привязана до параметрів нашого дисплея та деякі параметри налаштувань були підглянуті в репозиторії CubeMX для STM32L15x, там є приклади для плати STM32L Discovery.

Проект. Генеруємо проект в KEIL 5, та в основному циклові будемо виводити на дисплей числа від 0 до 10, потім число 2,2 ну а потім знову з нуля... Проект чисто демонстраційний - http://radiomanoff.at.ua/load/segment/1-1-0-42

WiFi Radio своїми руками. Автозапуск MPD при старті OpenWRT

rastamanoff — Wed, 05 Oct 2016 10:40:59 GMT

В попередні статі ми запустили WiFi-радіо на базі роутера ASUS WL-520GU та операційної системи OpenWRT. Взагалі я планую розробити для нього інтерфейс на базі МК STM32 із дисплеєм та кнопками, для зручного керування плеером. Роботи в цьому плані ведуться, і результати роботи обовязково будуть викладені в цьому блозі...

Та поки-що зупинемось на автозапуску плеєра MPD при старті операційної системи OpenWRT. Для чого це потрібно нам ..? Справа в тому, що кожного разу при старті девайса , потрібно "вручну" вводити хоча б мінімальну послідовність команд для запуску потокового мовлення, нпаприклад :

mpd

mpc

mpc load ( )

mpc play ( запускаємо першу позицію плейлиста )

Звісно, це не надто зручно, особливо, якщо ми слухаємо одні і ті ж стрім-канали. Спочатку я пішов шляхом вводу цих команд при допомозі МК через UART, та всеж хотілось, щоб все запускалось автоматично при старті системи.

Ну що ж, як справжні початківці-лінуксоїди будемо "юзати" WiKi. Що ми там бачимо :

mpd autostart

ln -s /etc/init.d/mpd /etc/rc.d/S93mpd

Нема проблем, вводимо дану команду. Далі reboot роутера... І що ...? Так, ми бачимо, що при стартові, плеєр MPD вмикається і все... А нам же потрібно запустити "автоматом" наш стрім-канал.

Ну не буду довго "розсусолювати" . Як виявилось вся справа саме у файлові S93mpd. Будемо його правити. Синхронно правиться файл mpd із /etc/init.d/. Для правки заходимо в нього, через текстовий редактор vi , використовуємо команду

vi /etc/rc.d/S93mpd

І тут "таємне стає явним", стає зрозуміло, чому не зупускались "стріми". Справді команда mpc add - "пуста", без силки. Так ось чому в нас "неграло" , Тому далі правимо так, як у нас на малюнку, коментуємо (#) чи видаляємо непотрібне...

Тепер при стартові системи в нас завантажується плейлист rocks, та вмикається перша силка. Виставляється гучність 60%. Цього ми і добивались. Дякую за увагу!

STM32 HAL CubeMX & SPI. Дисплей TFT 1.8

rastamanoff — Mon, 19 Sep 2016 16:29:51 GMT

Дисплей TFT 1.8, купив по випадку, в магазині Ворона. Та дисплей, чомусь був закинутий в "довгий ящик". Мабуть спочатку не до кінця розібрався з ініціалізацією...Ба, навіть думав запустити його до сміт'євого бачка, та все ж магазин серйозний..., і в кінці кінців цікавість взяла гору, крім того потрібно дисплей для одного проекта, з підтримкою кирилиці. Девайс, якщо "дригати ніжками" - доволі "повільний", тому працювати наш дисплей буде по SPI. Контролер будемо використовувати STM32F103C8T6, а точніше, отримавшу "популярність" плату Maple Mini:

Підключення. Насамперед вмикаємо SPI1.

Дисплей має піни SDA(SPI1_MOSI) та SCL (SPI1_SCK), це і є наш SPI - інтерфейс. Зворотнього MISO немає..

Пін CS можна не використовувати, та посадити його на "землю". Це має сенс зробити, якщо ми маємо лише один "девайс" на шині SPI . Та ми все ж використаємо його, та зарезервуємо за ним пін.

Пін RЕS - "reset" дисплея.

Пін А0 - при значенні '0' - йде відправка команди, при значенні '1' - відправка даних.

SPI вмикаємо в режимі Transmit Only Master:

Tакож не забудемо ввімкнути Serial Wire у вкладці SYS. Крім того, налаштуємо декілька пінів на вихід (GPIO_Output), та увімкнемо USART1 для майбутнього проекта....

Підключення пінів прописано у файлі TFT_1_8.h , в моєму випадку

#define RES_PORT GPIOA
#define CS_PORT GPIOA
#define A0_PORT GPIOA

#define RES_PIN GPIO_PIN_2
#define CS_PIN GPIO_PIN_3
#define A0_PIN GPIO_PIN_4

Та SPI1 у файлі stm32fxx_hal_mcp.c, нам генерує CubeMX:

/**SPI1 GPIO Configuration
PA5 ------> SPI1_SCK
PA7 ------> SPI1_MOSI
*/

CubeMX & SPI. Для роботи з дисплеєм , найперше потрібна функція відправки даних на дисплей, звісно використовуючи SPI:

void TFT_write_byte(unsigned char value, unsigned char DC) //0-command 1-data
{
   CS_LOW;
if(DC != 0){A0_HIGH;}
else{A0_LOW;}
      HAL_SPI_Transmit(&hspi1, &value, 1, 5000);
      CS_HIGH ;
}

Ініціалізація. Запускаємо дисплей. Для коректної роботи ця функція мабуть найголовніша. Взагалі спочатку було не зрозуміло з яким саме контролером дисплея ми маємо діло (магазин ніякої інформації не давав), та все ж методом проб та помилок вірне рішення було знайдено. Контролер дисплея виявився ST7735, а вірна ініціалізація у АВР-щиків - http://we.easyelectronics.ru/

Причому після увімкнення дисплея командою display on (0х29) потрібно налаштувати колір (0x2D):

TFT_write_byte(0x29,0); // display on
HAL_Delay(150);

TFT_write_byte(0x2D,0); //Look up table
for(c=0;c<32;c++)
TFT_write_byte(2*c,1); //Red
for(c=0;c<64;c++)
TFT_write_byte(1*c,1); //Green
for(c=0;c<32;c++)
TFT_write_byte(2*c,1); //Blue

TFT_write_byte(0x2c,0);
HAL_Delay(150);

Міняємо орієнтацію дисплея. Для цього використаємо функцію

void TFT_set_rotation(unsigned char rot);

Всі фото зробленні при значенні 0х01. Відповідно значення 0х02, 0х03 та 0х04 міняють орієнтацію дисплея та відповідні зачення ширини та висоти ( w & l ) .

Далі стандартні графічні функціі малювання лінії, прямокутника та кола - TFT_Draw_Line, TFT_Draw_Rectangle, ТFT_Draw_Circle. Тут все доволі звичайно...тому зупинятись не будемо.

Текст та кирилиця. І ось ми підійшли до самого цікавого. Використано шрифт від Arduino-проектів, його фішка в тому ,що на одному шрифтові можна використовувати різний розмір:

Та на жаль шрифт не підтримував кирилицю, І знову на допомогу прийшли "ардуінщики" ,"покрутившись" у них по форумах знайшлись необхідні коди символів кирилиці. Знову таки методом проб і помилок, вдалось добитись слідуючої "картинки", яка відповідає кодуванню UTF-8:

Для номерів з U + 0000 по U + 007F кодування UTF-8 повністю відповідає 7-бітному US-ASCII c 0 в старшому бітові і займає один байт. Вивід кириличного символа прийшлось доробляти, оскільки символ займав 2 байта і на екрані дисплея між символами "висвітлювалось" пусте місце. Прийшлось гасити його програмно

WiFi Radio своїми руками. OpenWRT - перше знайомство

rastamanoff — Sun, 04 Sep 2016 15:15:02 GMT

Занадто цікава тема , щоб я зміг пройти повз...

Почалось все ось із цієї статті . Автор доволі детально описав , як він із роутера ASUS WL-520GU cтворив WiFi радіоприймач, яким можна прослуховувати радіостанції, через мережу інтернет . Взагалі стаття являється "рімейком" статті Джефа - http://mightyohm.com/, тільки веcь процес "хакінга" описаний в розрізі Windows...

Сам роутер, який в мережі став вже "легендарним", я купив б/у на OLX приблизно за 6$. Його фішка в наявності USB-виходу для принтера, та підтримці OpenWRT .

Роутер прошивається новою прошивкою, яка "монтує" на ньому операційну систему - OpenWRT, засновану на ядрі Linux, і призначену, в першу чергу, для домашніх маршрутизаторів. Крім того OpenWrt дозволяє під'єднати до нашого роутера "кучу" різних девайсів, як то рідкокристалічний дисплей чи OneWire датчик. В мережі навіть існує проект h-wrt.

В нашому ж випадку ця прошивка, дозволяє використовувати USB-вихід для відтворення звуку. Це відбуваєься за допомогою USB-audio карти. Я використав ось таку, саму дешевшу ( 1$ ), хоча звук із неї, правду кажучи - недуже... Так, що гурманам звуку рекомендую брати щось "серйозніше"...

"Хакінг" роутера ASUS WL-520GU.

Сам процес доволі добре описаний у вище згаданні статті - http://cxem.net/ , та і у самого Джефа - http://mightyohm.com/. Ми ж зупинимось лиш на деяких моментах.

В якості "прошивальщика" я використовував самий звичайний перехідник USB - UART на мікросхемі PL2303.

+3В до роутера не під'єднував, тільки RX, TX та GND.

Для прошивки потрібно попередньо впаяти 4-ох контактний роз'єм типу PLS на плату роутера. Для людей, хоч трохи знайомих з паяльником, я думаю, це не створить якихось додаткових труднощів...

Процес перепрошивки, також добре описаний, тому не будемо на цьому зупинятись. Особисто мені знадобилось, якихось півгодини і ось все готово:

Ми маємо роутер з прошивкою OpenWRT. Ну що ж, ласкаво просимо в клуб лінуксоїдів...

Далі потрібно прописати нашу WiFi-мережу, налаштувати сервіс DHCP та зробити все так, як описано на http://cxem.net/, поки не получимо "заповітний" пінг наприклад від google.com

Крім цього в даній сборці OpenWRT присутня утіліта opkg - яка являється встановщиком пакетів. Ми трохи підредагуємо її налаштування і вона буде завантажувати установки з сайту Джефа.

Крім того потрібно встановити стек USB-AUDIO:

root@OpenWrt:~# opkg install kmod-usb-audio kmod-usb-ohci

Якщо все "нормал" то ми повинні почути на виході звукової карти - "шипіння".

Встановлюємо Music Player Daemon (MPD).

Що ж це за "штукенція" така. Згідно wikipedia.org :

Music Player Daemon (MPD) - музичний програвач з клієнт-серверною архітектурою, який відтворює музику з зазначеного каталогу. Відтворенням керують за допомогою клієнта. Керувати сервером (демоном) можна з будь-якої машини з мережі, але слухати музику можна і на своєму комп'ютері, якщо програму-клієнт MPD налаштувати на підключення до локального хосту.

Відтворенням можна керувати з інших комп'ютерів, а також з мобільних пристроїв (користувацькі додатки для iOS, Android, Symbian і багатьох інших платформ). Керувати відтворенням музики можна не тільки через локальну мережу, а й через Інтернет (конфігураційний файл дозволяє задати, на яких саме мережевих інтерфейсах повинен працювати сервер).

Тут теж все доволі просто ставиться:

Встановимо плеєр MPD

root@OpenWrt:# cd ~

root@OpenWrt:~# opkg update

root@OpenWrt:~# opkg install mpd mpc

та налаштуємо його

root@OpenWrt:~# cd ~

root@OpenWrt:~# mkdir .mpd

root@OpenWrt:~# mkdir music

root@OpenWrt:~# mkdir .mpd/playlists

root@OpenWrt:~# vi /etc/mpd.conf

Далі правимо файл mpd.conf . Робимо все, як на малюнку. Знімаємо коментарі та вставляємо sound . Знявши коментарі з цих рядків ми включаємо підтримку нашої звукової карти в демона MPD. Щоб почати вносити правки потрібно натиснути комбінацію клавіш ESC + " : i " (ай)

Для вихода та збереження налаштувань тиснемо SHIFT+" : " , далі вводимо команду wq

Тиснемо ENTER , налаштування збережено.

Запускаємо плеєр MPD

root@OpenWrt:~# mpd

root@OpenWrt:~# mpc

Якщо все добре, то бачимо таку картинку

Далі додаємо нову ссилку на стрім радіостанціїї, наприклад радіо"Такт" (Вінниця) - http://radiotakt.com.ua:8000/takt.mp3. Використовуємо команду mpc add :

root@OpenWrt:~# mpc add http://radiotakt.com.ua:8000/takt.mp3

Далі вмикаємо відтворення

root@OpenWrt:~# mpc play

Насолоджуємось хорошою музикою. Саме на цьому місці закінчується цікава розповідь пана detsadikoffa, ми ж в свою чергу, доповнимо її ще деякими моментами ...

Створення та збереження плейлиста .

В MPD є можливість створення плейлистів. Покажемо це на прикладі.

Додаємо ще парочку стрім-каналів:

ДжемФМ(Київ)

root@OpenWrt:~# mpc add http://cast.radiogroup.com.ua:8000/jamfm

RockFM(Москва)

root@OpenWrt:~# mpc add http://radio.2kom.ru:8000/RockFM

Команда mpc playlist, дає змогу нам подивитись поточний плейлист, як бачимо наші три стрім-канала

Тепер збережемо плейлист (назвемо його rocks), командою mpc save

root@OpenWrt:~# mpc save rocks

Далі очистимо список відтворення командою mpc clear

root@OpenWrt:~# mpc clear

Тепер після команди перегляду плейлиста - mpc playlist, нічого не відбувається оскільки список відтворення пустий.

Тепер завантажимо, наш збережений плейлист rocks :

root@OpenWrt:~# mpc load rocks

Та знову переглянемо плейлист командою mpc playlist

root@OpenWrt:~# mpc playlist

Як бачимо наш плейлист rocks нормально завантажився

Вмикаємо, наприклад, другу ссилку

root@OpenWrt:~# mpc play 2

А далі ще просто команду mpc , для перегляду відтворюваної композиції

root@OpenWrt:~# mpc

"Достукуємось" до пристрою через мережу.

Всі попередні маніпуляції ми робили через перехідник USB-UART, відключаємо його, будемо пробувати достукатись до девайса через мережу...

Для початку я прописав роутер в своїй "домашні" мережі за постійною адресою 192.168.1.99 по його MAC-адресу. Це дає можливість не гадати, де прописався наш роутер після reboot чи вимкнення живлення.

Для УкрТелекомівського роутера HUAWEY HG532e , це буде виглядати приблизно так :

Далі запускаємо программу-клієнт PuTTY , будемо підключатись через SSH

Приєднуємось. При першому підключені, потрібно задати новий пароль для користувача root.

Наступні рази процес приєднання, буде мати такий вигляд

Пишемо root - тисанемо ENTER. Далі вводимо пароль і потрапляємо в OpenWRT

ANDROID - додатки

Для MPD їх існує чимало, ми ж зупинимось на двох програмах .

1. Mobile SSH. Программа клієнт, дуже подібна до PuTTY, ссилка в PlayМаркет - https://play.google.com/store/apps/details?id=mobileSSH.feng.gao&hl=ru

2. Droid MPD Client. Доволі цікава программа (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.soreha.droidmpdclient&hl=ru), по-суті пульт керування плеєром та пристрій для відображення поточного плейлиста

Stm32f030f4 & Ds3231.CubeMX HAL & I2C . Годинник з будильником та термометром

rastamanoff — Tue, 16 Aug 2016 19:26:40 GMT

Пропоную ваші увазі проект годинника з будильником та термометром на мікроконтролері stm32f030f4p6 та годиннику реального часу на мікросхемі ds3231.

Для початку нагадаємо ,що МК серії stm32f0хх впринципі мають на своєму "борту" - годинник реального часу RTC. Та всеж в корпусах TSSOP20 та QFP32 відсутній пін для підключення батарейки, це не дає змогу зберігати покази годинника при відключенні живлення. Саме корпус TSSOP20 має наш МК stm32f030f4p6  .

Саме по причині відсутності батарейки, вирішено було примінити зовнішній RTC. Вибір впав на ds3231 . Ця мІкросхема досить непогано себе зарекомендувала. крім того її досить просто купити в мережі у вигляді ARDUINO-шилда в придачу з мікросхемою пам'яті , при чому по досить "демократичні" ціні...

На відміну від безлічі популярних, але застарілих рішень, тут на платі немає кварцевого резонатора, який визначає точність та стабільність ходу годинника, але водночас є самим примхливим вузлом. Сучасний надмініатюрний резонатор захований в корпус мікросхеми DS3231. Там же знаходиться термометр і схема термокомпенсації. Така система забезпечує точність ходу кілька хвилин на рік - близько 4ppm, тобто 4 мільйонні частки в діапазоні температур від нуля до +40 градусів Цельсія. Параметри звичайних кварців гірше в десятки раз! У мікросхемі реалізована цифрова корекція ходу, є два будильника, високосний календар на 100 років і безліч інших "зручностей". Докладний опис мікросхеми DS3231 можна подивитись на сайті виробника.

Також в проекті примінено дисплей NOKIA 5110 та 3 кнопки , підключених як у минулій статі .

Принципова схема:

Розбір польотів - STM32 & CubeMX HAL & I2C.

Мікросхема DS3231 "спілкується" з мікроконтролером за допомогою шини I2C ( послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем, що використовує дві двохнаправлені лінії зв'язку SDA і SCL ).

Мені доводилось вже підключати цей RTC до МК Atmega... все працювало, при чому набагато краще DS3107. Підключити ж їх до STM32 та заодне "поюзати I2C" захотілось після перегляду на Ютубі "суперових" відео уроків від NarodStream .

Отже уроки 8 та 9 ( https://www.youtube.com/ ) , автор досить детально описує процес налаштувань I2C в программі Cube MX від STMicroelectronics ., ми ж зупинимось лиш на деяких моментах...

Створюємо проект, вибираємо наш МК STM32F030F4P6. Налаштування практично ідентичні минулому - проекту, тільки вмикаємо ще I2C .

Далі створюємо проект, і тепер нам потрібні функції для роботи з I2C.

У відеоуроках автор створив буфер aTxBuffer в який зчитував всі дані з мікросхеми RTC а далі з буфера вже витягував потрібні йому значення секунд,минут,годин і тд., причому тільки перших 7 байт.

Цього безумовно достатньо для уроку , щоб зрозуміти "принцип дії", та всеж на практиці  зручніше зчитувати "побайтно" , наприклад зчитати температуру ( 11Н та 12Н )

   temp1 = I2C_Read_Byte(hi2c1,(uint16_t)0xD0, 0x11);
temp2 = I2C_Read_Byte(hi2c1,(uint16_t)0xD0, 0x12);

Ось сама функція:

//Прочитати байт

uint8_t I2C_Read_Byte(I2C_HandleTypeDef hi,uint8_t DEV_ADDR,uint8_t addr)
{
uint8_t data = 0;
uint8_t d;
while (HAL_I2C_GetState(&hi) != HAL_I2C_STATE_READY);
d = HAL_I2C_Master_Transmit(&hi, (uint16_t) DEV_ADDR, &addr, 1, (uint32_t) 10000);
if ( d != HAL_OK) {
return d;
}

while (HAL_I2C_GetState(&hi) != HAL_I2C_STATE_READY);
d = HAL_I2C_Master_Receive(&hi, (uint16_t) DEV_ADDR, &data, 1, (uint32_t) 10000);
if ( d != HAL_OK) {
return d;
}
return data;
}

Теж саме тільки записати, наприклад записати дату ( 04Н )

// ------set date------
date_var = RTC_ConvertFromBinDec(date_var);
         I2C_Write_Byte(hi2c1,(uint16_t)0xD0,0x04,date_var);

Також сама функція:

//Записати байт

uint8_t I2C_Write_Byte(I2C_HandleTypeDef hi,uint8_t DEV_ADDR,uint8_t addr, uint8_t data)
{
uint8_t buf[] = {addr, data};
uint8_t d;
while (HAL_I2C_GetState(&hi) != HAL_I2C_STATE_READY);
d = HAL_I2C_Master_Transmit(&hi, (uint16_t) DEV_ADDR, buf, 2, (uint32_t) 10000);
if ( d != HAL_OK) {
return d;
}
return HAL_OK;
}

При цьому функції , ще вертає значення HAL_OK , якщо все нормально...

// **********************************************************************************************************************

Ну і фото зборки нашого "заліза"

Ще вирішується питання , що використовувати в якость сигнала будильника ( PF0 ) ...

Проект для KEIL - http://radiomanoff.at.ua/load/ds3231_stm32/1-1-0-40

STM32 - button debounce.HAL&CubeMX.Боремось із дрижанням кнопки.

rastamanoff — Mon, 20 Jun 2016 19:12:15 GMT

Cьогодні я розповім, як я боровся із дрижанням кнопки, в розрізі мікроконтролера STM32 ( в данному випадку STM32F042F6P6 ) та бібліотеки HAL  & CubeMX. Будемо використовувати зовнішні переривання.

Як відомо при натисканні на кнопку, зазвичай відбувається багаторазове замикання і розмикання її контактів. Схематично це може бути представлене в такий спосіб:

Я не буду розповідати по всі свої експерименти в боротьбі із цим "нехорошим" явищем, тому зупинюсь лише на кінцевому варіанті, який мене влаштував.

Підключення кнопок. Після різних варіантів підключення, я зупинився на "фірмовому" варіанті від STMicroelectronics, який застосований в платах Discovery:

Таку схему я зібрав для 4-ох кнопок, с такимиж номіналами резисторів та конденсаторів.

Як я вже писав ми використовуємо зовнішні переривання. Як відомо  зовнішні переривання активізуються при зміни логічного рівня на нозі контролера. У STM32 за зовнішні переривання відповідає EXTI контролер.

Стартуємо. Будемо створювати прошивку для нашого МК при допомозі програми CubeMX. Цей інструмент, хоча і з'явився вже давно, був мною незаслужено обділений увагою. Щож я думаю ми заповнимо цю прогалину...

Відкриваємо програму, створюємо новий проект

Ми будемо використовувати відлагоджувальну плату для STM32F0xxFx описану раніше, та в якості пограматора плату STM32F4 Discovery.

Вибираємо наш МК, в даному випадку у мене STM32F042F6P6.

Далі налаштовуємо наші піни. Спочатку ввімкнемо інтерфейс SWD, звісно якщо ми будемо прошивати МК через програматор ST-Link. Це ноги РА13,РА14. Якщо цього не зробити, то потрібно буде завжди при прошивці контролера натискати кнопку RESET, що не дуже зручно.

Забіжу наперед, ми маємо підключити крім кнопок ще дисплей - потрібно 5 ніжок, нехай це будуть РА0,РА1,РА2,РА3,РА4. Також три піна виділимо для світлодіодів,  нехай це будуть РВ1,РF0,РF1. Всі ці ножки налаштовуються як GPIO_Output:

Налаштовуємо ножки під кнопки. Використовуємо піни PA5,PA6,PA7, вмикаємо на них контролер зовнішніх переривань EXTI:

Тепер ще один момент. Як ми вже писали для реагування на натискання кнопки використовуємо контролер зовнішніх переривань EXTI. Обробник переривання спільний для цих тьох пінів - EXTI4_15_IRQHandler . Тобто з 4 по 15 пін має одне зовнішнє переривання. Оскільки ми не плануємо обробляти два натискання одночасно, то в принципі це все нас влаштовує.

Забігаючи на перед опишу, як же ми будемо боротись саме с дрижанням кнопки. Для цього скористаємось затримкою на час перехідних процесів в кнопці, і щоб її організувати так щоб не зашкодити виконанню основної програми, застосуємо іще таймер , наприклад TIM14. Вмикаємо його:

Далі заходимо на вкладку Clock Configuration і виставляємо частоту на якій буде працювати ядро та переферія контролера. в даному випадку я встановив максимально можливу для STM32F0xx - 48 MHz. Також все буде тактуватись від внутрішнього генератора HSI . Хоча STM32F042 має більш стабільний HSI48 , призначений для апаратного USB, всеж використовуємо звичайний HSI, оскільки планується перенос проекта на STM32F030.

Наступна вкладка Configuration . Розпочнем із того що ввімкнемо наші обробники переривань для EXTI та TIM14.

Далі налаштуємо наші піни, які використовуються для кнопок. Підтяжки не вмикаємо, оскільки вони в нас вже є (див. вище схему підключення кнопки). Також зовнішнє переривання налаштовуємо по обох фронтах Rising & Filling, саме так сама досяглась сама стабільна робота...

Далі налаштовуємо таймер TIM14. Прескалер виставляємо 47999, щоб таймер "тікав" з частотою 1 раз в мілісекунду. А період поставимо 100, в нашому випадку це буде 100 мс. Чому вибране це число? Приблизно такий час зазвичай складає дрижання кнопки.

Ну ось тепер можна генерувати наш проект.

Я люблю Keil, тому саме цей компілятор я вибрав в налаштування CubeMX. 5-ту версію. "Пустий" проект "заважив" - Program Size: Code=3564 RO-data=240 RW-data=8 ZI-data=1088

Починаємо наповнювати проект.

Дисплей. Для більшої інформативності прикріпив до проекта дисплей під назвою NOKIA 5110 на контролері PCD8544:

Бібліотека для нього перша яка "нагуглилась" з "ногодригом" - http://vg.ucoz.ru/forum/9-100-1 Ми її трішки адаптували під себе та бібліотеку HAL.

// Управление линией LCD_CS
#define LCD_CS1 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, SCE, GPIO_PIN_SET)
#define LCD_CS0 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, SCE, GPIO_PIN_RESET)

// Управление линией LCD_RST
#define LCD_RST1 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, RST, GPIO_PIN_SET)
#define LCD_RST0 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, RST, GPIO_PIN_RESET)

// Управление линией LCD_DC
#define LCD_DC1 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, DC, GPIO_PIN_SET)
#define LCD_DC0 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, DC, GPIO_PIN_RESET)

// Управление линией LCD_SCK
#define LCD_SCK1 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, SCLK, GPIO_PIN_SET)
#define LCD_SCK0 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, SCLK, GPIO_PIN_RESET)

// Управление линией LCD_MOSI
#define LCD_MOSI1 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, MOSI, GPIO_PIN_SET)
#define LCD_MOSI0 HAL_GPIO_WritePin(LCD_PORT, MOSI, GPIO_PIN_RESET)

Підключення пінів прописане в файлі pcd8544.h :

#define SCLK GPIO_PIN_0
#define MOSI GPIO_PIN_1
#define DC GPIO_PIN_2
#define RST GPIO_PIN_3
#define SCE GPIO_PIN_4

#define LCD_PORT GPIOA

На початку головного цикла вставимо "заставочку". А так будемо на екрані відслідковувати стан світлодіодів LED-ON та LED-OFF . Саміж світлодіоди будуть вмикатись кнопками. Поїхали...

Реалізація. Алгоритм такий

- спрацьовує зовнішнє переривання від кнопки;

-в обробнику переривання EXTI4_15_IRQHandler вимикаємо зовнішнє переривання ЕХТІ та вмикаємо таймер ТІМ14;

-таймер відпрацьовує 100 мс і в обробнику TIM14_IRQHandler провіряє. яка кнопка підтянута до "+";

-в залежності від натисненої кнопки засвічується свій світлодіод та виводиться відповідний напис на екрані дисплея;

Нас цікавить файл stm32f0xx_it.с , тут прописується що ми будемо робити в перериванні.

Перша функція обробник переривання EXTI4_15_IRQHandler , робимо те про, що ми писали вище:

HAL_NVIC_DisableIRQ(EXTI4_15_IRQn); // вимикаємо  ЕХТІ
HAL_TIM_Base_Start_IT(&htim14); // вмикаємо ТІМ14

Наступна функція оброник перериваня TIM14_IRQHandler

HAL_TIM_Base_Stop_IT(&htim14);   // вимикаємо ТІМ14

// ===== тут наш код обробки=========

   HAL_NVIC_EnableIRQ(EXTI4_15_IRQn); // вмикаємо ЕХТІ

От і все. Компілюємо проект , прошиваємо МК . Все працює бездоганно.

Сам проект в Keil 5 - http://radiomanoff.at.ua/load/stm32f0xx_button/1-1-0-39

Та невеличке відео, за створення якого дуже дякую моєму сину Ярославу....

Відлагоджувальна плата для STM32F0xx

rastamanoff — Fri, 08 Apr 2016 19:40:23 GMT

Ще один варіант відлагоджувальної плати для STM32F0xxFx. Все змонтовано на шматкові бакелітової макетної плати розміром 45х40 мм, який в свою чергу вирізано із макетної плати 5х7 см, від наших китайських друзів.

Плата провірена з мікроконтролерами STM32F030F4 та STM32F042F6.

// ******************************************************************************************

Живлення.Заживлюється плата від USB, стабілізатор 3,3В виконаний на МС 1117 (знаходиться знизу плати). Також стоїть джампер на підключення АЦП піна VDDA до + живлення. На практиці з'ясувалось, що без цього не йде прошивка і дебаг по SWD. Обов'язково повинні бути присутні ємності 0,1 мкФ на пінах VDD і VDDA.

Також організована індикація наявності живлення на зеленому світлодіоді. Та додаткові піни +5В , +3В, GND, для підключення додаткового обвісу МК.

// *******************************************************************************************

"Начинка" плати. При таких розмірах плати, вдалось розмістити слідуюче:

- Reset , кнопка,резистор підтяжки на + та ємність 0,1 мкФ на масу;

- SWD , інтерфейс програмування (піни SWCLK,SWDIO,GND);

- USB , крім функціїї заживлення, джамперами можна підключити сам інтерфейс (для мікроконтролерів з апаратним USB, серії STM32F042Fx);

- LED , 5 світлодіодів з довільним підключенням;

- залишене місце під кварцевий резонатор, наприклад на 8 МГц (на фото кварца нема);

TFT-shield (2.4) & STM32F103C8

rastamanoff — Thu, 07 Apr 2016 11:05:47 GMT

Нарешті з'явилась вільна хвилина. Хочу закінчити "епопею" із TFT-shield (2.4) китайського виробництва. Як з'ясувалось в подібному форм-факторі може бути, як дисплей з контролером - ILI9325, так і з контролером ILI9341 . Зараз зупинимось на другому варіанті ILI9341 і підключенні його до МК STM32F103C8 . Ну і звісно, дамо робочий код для Keil.

В якості "заліза" мова піде, про плати китайського виробництва іменуємі в мережі як Maple Mini (це із опери ARDUINO), чи щось в цьому роді... Основна перевага цих плат - ціна. На платі встановлений МК STM32F103C8. Він має обєм флеша 64 кВ, та може працювати на частоті до 72 МГц.

Спочатку я спробував переробити бібліотеку від  ILI9325 , під ILI9341 . Та повністю перенести всі функціі мені не вдалось, так само як і прочитатти ID дисплея. А далі все це задоволення було закинуто в "довгий ящик", поки на очі не потрапив ось цей - матеріал . Там можна знайти код від китайських продавців "DIY-крамом"...для Ардуіни та STM32, а також деяка технічна документація на дисплей.

Перше, що я зробив ,це "пересадив" код з STM32F103RCT6 на STM32F103С8T6 під Keil 5.

Друге. Зробив саморобний перехідник для шилда, на "нормальні" провода

Підєднав до плати МК. Зробив окремо живлення 3,3В на МС 1117, для дисплея, оскільки вмонттований в плату МК не надто потужний. Заживлено стабілізатор від USB.

Запускаємо... В такому вигляді код, на реальному STM32, запускався через раз. Не завжди проходила ініціалізіція. Звіривши цю функцію із datasheet я побачив багато "лишнього" в кодові. При цьму код для Arduino(Atmega328) працював завжди і без глюків. Вихід було знайдено, функція ініціалізаціі була списана із Ардуіно-проекта. Все запрацювало, "глюки відійшли"...

Далі слід звернути увагу на функцію установки параметрів дисплея. Оскільки в lcd.h у нас #define USE_HORIZONTAL 1, то орієнтація дисплея горизонтальна. В мене нормальні (не зеркальні букви) получились для регістра Memory Access Control (36h) при значенні 0xEC.

void LCD_SetParam(void)
{
   lcddev.wramcmd=0x2C;
#if USE_HORIZONTAL==1
   lcddev.dir=1;
   lcddev.width=320;
   lcddev.height=240;
   lcddev.setxcmd=0x2A;
   lcddev.setycmd=0x2B;
   //LCD_WriteReg(0x36,0x6C);
   LCD_WriteReg(0x36,0xEC);

#else
   lcddev.dir=0;
   lcddev.width=240;
   lcddev.height=320;
   lcddev.setxcmd=0x2A;
   lcddev.setycmd=0x2B;
   LCD_WriteReg(0x36,0xC9);
#endif
}

  В кінці datasheet , в пункті 9.3. MCU to memory write/read direction (стр.207-208) - дано пояснення для різних варіантів орієнтаціі дисплея.

І на останок робочий демо проект для Keil 5 - http://radiomanoff.at.ua/load/stm32f103_tft2_4/1-1-0-38 .